Основи здоров'я 8 клас

 Тема уроку: Уміння вчитися

1. Аналіз та обговорення змісту епіграфа уроку

Епіграфом сьогоднішнього уроку обрано китайське прислів’я: «Людина може стати розумною трьома шляхами: шляхом наслідування – це найлегший шлях, шляхом досвіду – це найважчий шлях, шляхом роздумів – це найблагородніший шлях.»

-         Який би шлях обрали ви, якби у вас була така можливість? Чому? Поясніть свою думку.

-         Чи існують інші шляхи до розуму? Які саме?

2. Вправа «Обери образ» (за ілюстративним матеріалом)

Розгляньте пропонований ілюстративний матеріал і оберіть серед нього той, що, на ваш погляд може бути образом поняття «успіх», «ефективне навчання». Прокоментуйте свій вибір.

  VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

1.     Вправа «Мозковий штурм»

-         Які, на вашу думку, вміння і навички, компетентності потрібні людині 21-го століття? (Комунікативні компетентності, творчість, пізнавальний інтерес, навички роботи з інформацією, уміння працювати в команді, соціальна відповідальність, аналітичне мислення, уміння ставити цілі й досягати їх, спрямованість на саморозвиток, уміння вчитися тощо.)

2.     Вправа «Асоціативний кущ»

До поняття «Уміння вчитися», складаючи відповідну схему (зробіть письмово в зошиті)

_інтерес_____________наполегливість________

3.     Міні-лекція «Складові уміння вчитися»

Уміння вчитися — ключова компетентність учнівської молоді сучасного інформаційного суспільства. Так, Рекомендації європейського парламенту та європейської Ради від 18 грудня 2006 р. щодо ключових компетентностей для навчання упродовж життя визначили уміння вчитися — як уміння організовувати власне навчання як індивідуально, так і у групах, ефективно управляючи часом й інформацією.

Відповідно до цих Рекомендацій уміння вчитися передбачає:

– набуття фундаментальних знань та умінь;

– спроможність оперувати числами й ІКТ;

– здобуття знань, їх обробка і засвоєння;

– здатність організовувати власне навчання, співпрацювати з іншими у рамках навчального процесу;

– здатність використовувати здобуті знання, життєвий досвід у різних життєвих контекстах;

– уміння оцінювати результати власного навчання.

Дослідження педагогів свідчать про те, що вчитися уміє той учень, який:        – сам виявляє мету діяльності, або приймає поставлену учителем;

– виявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль;

– організовує свою працю для досягнення результату;

– знаходить і відбирає потрібну інформацію для виконання учбової задачі;

– виконує інтелектуальні і практичні дії, прийоми, операції на репродуктивному і творчому рівнях;

– володіє вміннями й навичками самоконтролю та самоосвіти;

– усвідомлює результативність своєї діяльності.

Психологи стверджують, що вміння вчитися передбачає подане далі.

1. Рефлексивні дії, які необхідні для розпізнання учнем завдання, з’ясування, яких засобів не вистачає для його виконання, пошук відповіді на перше запитання самоосвіти: чому вчитися? Відокремити відоме від невідомого, розуміння того, що ти не знаєш.

2. Продуктивні дії — необхідні для відповіді на друге запитання самонавчання — як отримати знання, яких не вистачає? Формула навчальної ініціативи «У мене вийде, якщо я буду знати та уміти наступне...». У цьому випадку дитина сама виходить за межі свого знання і формулює гіпотезу про спосіб дії, якого не вистачає. Лише у навчальній співпраці народжується суб’єкт навчальної діяльності — той, хто вміє вчити себе: фіксувати межі своїх можливостей і, виходячи за них, повідомляти вчителеві, яка допомога йому потрібна. Тут важлива роль належить учителю, який, маючи відповідні знання й уміння, зможе їх передати. Тобто важливою умовою формування уміння вчитися є цілеспрямована систематична навчальна діяльність.

Різні погляди на складові уміння вчитися об’єднує те, що в основі нього лежить навчальна діяльність, яка складається з певних послідовних дій. Щоб почати себе змінювати, учень має цього захотіти, дати собі відповідну установку — сформулювати мету. Як це може відбутися? Певно, якщо дитина чогось не знає і захоче знати, зрозуміє, що для нього це важливо. Це знання про незнання може виникнути тоді, коли учень починає діяти й у нього виникають певні труднощі. За результатами навчальної діяльності здійснюється самоконтроль і самооцінка 

Модель уміння вчитися

Складові уміння вчитися	Зміст складової
Самовизначення	Мотивація навчальної діяльності, пошук відповіді на запитання: «Чого я не знаю?»
Пробні дії (тренувальні вправи)	Здійснюються самостійно учнем, який усвідомлює, що отримав завдання, що певною мірою схоже на ті, що він виконував, але є й нові елементи. Тобто формується «знання про незнання».
Подолання труднощів (рефлексія)	Фіксування труднощів, розуміння, чому вони виникли, вибір адекватного способу для їх подолання (віднайти новий спосіб розв’язання завдання, вибір способу дії).
Самоконтроль	Співставлення результату навчальної діяльності та її мети діяльності (перевірка як засвоєний новий спосіб дії).
Самооцінка	Визначення, чи досягнута загальна мета і якою мірою (включення нового знання у систему знань).

VIІ. Осмислення, узагальнення та систематизація знань (домашнє завдання - давайте його виконаємо в понеділок на зум конференції або в вайбер групі)

1.     Вправа «Запитай товариша»

Учні мають право на 2 запитання до класу про себе. Наприклад: «Наскільки добре я вчуся? Що мені треба зробити для того, щоб сформувати складові уміння вчитися? Чи маю я бар’єри, що перешкоджають ефективному навчанню? Які саме?» тощо.

2.     Вправа «Кошик для сміття»

Учні мають подумати, чого хотіли б позбутися задля досягнення власного успіху в навчанні. Продовжують фразу: «Я викидаю в кошик для сміття … (свою лінь, безвідповідальність тощо).»

3. Прочитати параграф 14 підручника.